I see you.

Це не просто контакт очей. Це акт внутрішнього розпізнавання.
У світі Нарі — це вираз глибокої поваги, любові, духовного єднання.


1. «Я бачу тебе» = «Я бачу твою сутність»

Це не про соціальну маску, не про роль, не про враження.
Це про здатність побачити душу, її вібрацію, глибинну правду.
Це як прочитати людину світлом, не засуджуючи й не прикрашаючи.


2. «Я бачу тебе» = «Я визнаю тебе»

Бути побаченим — означає бути визнаним, почутим, присутнім.
Це знімає біль ізоляції, яку несе багато людей, — відчуття, ніби їх не помічають, не чують, не визнають.
Це цілительський акт.


3. «Я бачу тебе» = «Я люблю тебе»

Бо справжнє бачення — завжди через любов.
Любов — це не емоція. Це здатність бачити іншого у його цілісності, без бажання змінити чи виправити.
Це акт глибокої присутності.


4. «Я бачу тебе» = «Я в тобі бачу себе»

Ми впізнаємо у людині те, що є в нас самих.
Справжнє бачення — це акт дзеркального єднання.
І лише той, хто бачить себе, може побачити іншого.


5. «I see you» як метод наставника

Це основний принцип наставництва нового часу:

- Побачити клієнта глибше, ніж він сам себе бачить
- Витримати зустріч із його сутністю
- Побачити не лише проблему, а потенціал
- Стати тим, хто тримає поле бачення — поки клієнт не зможе побачити себе


"Я бачу тебе — значить, ти існуєш.
Я бачу тебе — значить, я поруч.
Я бачу тебе — значить, настав момент для істини."

1. Слухати і чути

Є три шари, через які говорить людина:
- Якою я хочу здаватися  ( Соціальне Я)
- Якою я себе бачу  (Ідеальне Я)
- Якою я є насправді  (Реальне Я)

Почути — означає побачити істину за словами, масками й історіями.
Це про серце, не про вуха.
Щоб по-справжньому почути іншого — треба вміти слухати себе, коли інший говорить.

Що заважає чути:
1. Жалість. Коли шкода людини — значить, не ми віримо в її силу.
А отже, ми не бачимо її.
2. Програми — наші і клієнта. Фільтри, через які проходить сприйняття.
3. Відсутність питань. Без правильних запитань — немає правильних відповідей.

Бачення істини, яке завжди народжується зі слухання.

Мистецтво питань

Запитання — це ключ до несказаного.
Через них ми відкриваємо нові шари, структури і перспективи.

Є три типи запитань:
- Уточнюючі — щоб заглибитися, не йти у фантазії.
- Включаючі — щоб людина відчула себе важливою і присутньою в процесі.
- Розвиваючі — щоб вийти за межі минулого досвіду, побачити нове.

Щоб побачити перспективу — потрібно зробити ретроспективу.

Супервізія — це здатність поєднувати точки минулого, щоб відкрити шлях майбутнього.
Як казав Стів Джобс:
«Точки неможливо з'єднати, дивлячись уперед — їх можна з'єднати тільки, дивлячись назад.»

Радикальна чесність

Правда — це інструмент глибокої трансформації.
Вона очищує, виводить із ілюзії, відкриває напрям.

Чому ми не говоримо правду:
1. Страх образити. Бажання сподобатися або втримати клієнта.
  По суті — нас купили.
2. Невпевненість. Страх помилитися, тому ховаємося за шаблони.
3. Ілюзії. Це стан, у якому ми самі перебуваємо.
Ілюзія — це не думка, це стан.
  Ясність — також стан.

Усе це — наслідок втраченої волі.
Ми роздали її всім: клієнтам, страхам, сумнівам.